
Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Автор:
Эй, друзья! Опять я тут, ваш любимый наркоман-комик, и сегодня я собираюсь поделиться с вами своей невероятной историей о том, как я купил закладку кокаина и совершил незабываемое приключение на заброшенном заводе. Злодейски привлекательно, да?
Безумный кокаиновый выбор:
Все началось в тот день, когда я решил разнообразить свою наркотическую коллекцию и попробовать кокаин. Знаете, это разборчивая закладка, которая обещает сильные ощущения и безумный эйфорический кайф. Я решил отложить на время своего верного хмурого друга героина и отправился в поисках этой "белой радости".
Мне дали телефончик одного стафа, который занимается поставкой наркотических радостей. Через полчаса моего упорного дозвона и общения с настолько нервным грызлом на другом конце провода, что я думал, он уже сгрызет трубку, я наконец смог договориться о встрече.
Заброшенный завод как мексиканская гора:
Рассказываю вам, друзья, ни один американский парк аттракционов не сравнится с тем, что я увидел, когда прибыл к месту встречи. Заброшенный завод предстал передо мной, словно мексиканская гора адреналинового развлечения.
Вход в комплекс был заперт, но когда я показал свою закладку, я потихоньку протиснулся сквозь дупло в заборе. Странный запах драпа уже начал наполнять воздух, и это только усиливало мое возбуждение.
По пятам пыльной дорожке я прошел внутрь огромного заброшенного здания, которое когда-то было производственным центром. Несколько мрачных окон, освещенных лишь лунным светом, придавали месту ужасающую атмосферу.
Большая наркотическая встреча:
На огромном пространстве завода я увидел десятки наркоманов, разговоры которых напоминали многочисленные подлодки в vastе взлетающего потока героинового кайфа. Все это сияло красными огнями, словно незабываемый наркотический праздник.
Когда я подошел к группе, подозрительно сгрудившейся вокруг одного парня с исцарапанным грызлом на лице, я почувствовал, что нахожусь в ядре ультрахмурой вечеринки. Безумия запах драпа стал настолько сильным, что я начал занюхать на всю катушку, пробуя поймать каждую маленькую молекулу этого шального наркотика.
Исследование мрачного завода:
Однако я тут не для того, чтобы стоять в стороне и нюхать драп. Я решил исследовать этот заброшенный завод до последней детали и развлечь публику своим шутливым репертуаром. Я продолжал ходить по мрачным коридорам, освещенным лишь крохотными лунными лучами, словно последний свет надежды пытался бороться со своими собственными тенями.
Пыльные промышленные механизмы, удушающие стены, сломанное оборудование - все это выглядело словно память о давно ушедших временах промышленного процветания. Мой кокаиновый мозг воспринимал каждую деталь, словно пятно на полной луне.
В общем, друзья, эта история о моем кокаиновом приключении и исследовании заброшенного завода была настолько безумной, что даже самые смелые слова не могут передать ее крутость.
Я купил свою закладку кокаина, стал исследователем заброшенного завода и проник в самую суть наркотического безумия. Я занюхал драп, ощутил настоящий хмурый кайф и словно прокатился на мексиканской горке адреналина.
И всё это я сделал в стиле наркомана-комика, используя молодежный сленг и все эти безумные слова.